Олігархи під наглядом: Рінат Ахметов

Ця стаття вийшла у рамках серії Oligarch Watch (“Олігархи під наглядом”) газети Kyiv Post за підтримки проекту журналістських розслідувань Objective та організації MYMEDIA, що фінансуються Міністерством зовнішніх справ Данії. Статті незалежні від донора. Всі статті серії Oligarch Watch можна брати для публикації за умови збереження авторства.

Автори: Оксана Гриценко (grytsenko@kyivpost.com), Олег Сухов (sukhov@kyivpost.com)

Хто він?

Ім’я: Рінат Ахметов
Дата народження: 21 вересня 1966
Місце народження: Донецьк
Статки: $2.9 мільярди за версією журналу Forbes, найбагатший українець, який не здає позиції протягом багатьох років.
Ключові активи: System Capital Management, найбільшої фінансово-промислової групи України, яка налічує понад 100 гірничо-металургійних, енергетичних, фінансових, телекомунікаційних та інших компаній; ДТЕК, компанія, що управляє енергетичними активами SCM; Укртелеком, компанія-монополіст, український оператор фіксованого та мобільного зв’язку; Перший Український Міжнародний Банк, Медіа Група «Україна», до якої входить канал Україна; газета «Сегодня» та інші регіональні медіа.
Особисте життя: Одружений на Лілії Ахметовій (Смірновій); два сини – Дамір і Альмір.
Хвалять за: Видачу більш ніж 10 мільйонів продуктових «наборів виживання» мешканцям Донбасу з початку російської окупації Донбасу. Його фонд також підтримує програми боротьби з туберкульозом і раком.
Критикують за: Отримання статків завдяки довготривалим стосункам з екс-президентом Віктором Януковичем; ймовірну кооперацію з проросійськими сепаратистами, звинувачення, які він відкидає.

***

Його близький союзник екс-президент Віктор Янукович втік з країни два роки тому.
Він втратив більшість свої статків з того часу, але разом з тим, справи у Ріната Ахметова йдуть непогано.

Він досі є найбагатшим українцем, незважаючи на те, що його капітали зменшились із $11.2 мільярдів у 2014 до $2.9 мільярдів зараз, за оцінками українського журналу Forbes.

І попри проблеми з отриманням американської візи, він не має жодних проблем із зустрічами в стінах американського посольства, куди приходить обговорювати Мінські мирні угоди і вибори на непідконтрольних Україні територіях Донбасу.

На відміну від інших поплічників Януковича, Ахметов зміг уникнути економічних санкцій та арешту, але не розслідування злочинів.

Він покинув Донбас, але не Україну, незважаючи на постійні звинувачення у тому, що він доклав зусиль до розпалювання конфлікту на сході України, який переріс у справжню війну, що вже забрала майже 10 000 життів. Представники Ахметова відкидають ці звинувачення.

Фактично, Ахметов продовжує будувати робочі взаємовідносини з Україною, Заходом, Росією і насамкінець на підконтрольних кремлівським сепаратистам територіях, де сконцентрована більша частина його бізнес-імперії.

Як йому це вдається?

Він не розголошує. Цей закритий мільярдер, який готовий до судових позовів як тільки підозрює наклеп, відмовився від інтерв’ю, а його речники відповідали лише на письмові запити.

Домінуюча сила

В Україні, де валовий внутрішній продукт коливається близько $100 млрд цьогоріч, а державний бюджет ледь сягає $30 млрд на рік (це менш ніж половина бюджету Польщі з населенням у 38 мільйонів), Ахметов і досі є найбагатшою людиною, з думкою якої не можна не рахуватися.

Він також має потужні медіа-холдинги, включно з щоденною газетою «Сегодня» і телеканалом «Україна», які додають йому безперечного впливу.

Але чи здатен і зацікавлений він у використанні цього впливу, щоб досягти миру між Україною і Росією, ще належить з’ясувати.

Ахметов був найвпливовішою людиною на Донбасі, перш ніж покинув його у 2014 році, зосередивши там більшу частину своєї бізнес-імперії навіть після того, як проросійські бойовики захопили частину території.

16 лютого Ахметов відіграв ключову роль у збереженні Арсенія Яценюка на посаді
прем’єр-міністра, коли принаймні п’ять депутатів від Опозиційного блоку, лояльних до Ахметова, в останній момент відмовилися підтримати голосування про висловлення недовіри уряду.

Врешті-решт Яценюк втратив прем’єрське крісло 14 квітня, поступившись президентському прибічнику Володимиру Гройсману, спікеру Верховної Ради.

З донецьких шахт

Ахметов народився в Донецьку у родині шахтаря і нажив свої капітали під час буремних 1990-х і ранніх 2000-х, коли тіньові й неконкурентні схеми приватизації державних активів були нормою після розпаду Радянського Союзу в 1991 році.

Наразі 50-річний Ахметов контролює понад половину ринку українського металу, гірничодобування і теплоенергії. Його інше довготривале захоплення – спорт.

Ахметов став президентом футбольного клубу «Шахтар» після того, як у жовтні 1995 року вибухом на стадіоні відправили на той світ тодішнього президента ФК «Шахтар» Ахата Брагіна. Це вбивство досі не розслідуване.

У 2010 році стрімкий ріст його активів збігся з обранням його давнього приятеля Віктора Януковича на посаду президента України. Того року статки Ахметова зросли майже втричі – з $5,2 млрд до $16 млрд, за оцінками Forbes.

Коли режим Януковича розвалився після його втечі 22 лютого 2014 року в розпал Євромайдану, Ахметов втратив свою найпотужнішу базу впливу – Партію регіонів Януковича. Однак, він пережив і це.

На чиєму боці?

Репутація Ахметова постраждала під час і після Євромайдану, коли він намагався грати по обидва боки конфлікту.

Як союзник Януковича, він став мішенню для активістів, котрі пікетували елітний будинок One Hyde Park у Лондоні, де Ахметов придбав квартиру за більш ніж $210 млн у 2011 році.

31 грудня 2013 року, Ахметов – без всюдисущого коридору охоронців – вийшов зі своєї машини і підійшов до активістів Євромайдану, які протестували перед його маєтком у Донецьку.

«Якщо ви хочете, щоб Україна була сильною, я з вами», сказав він їм. А наступної весни, коли Янукович вже втік з країни, Ахметов звернув увагу на проросійських сепаратистів.

На одному з YouTube відео видно, як у той час, коли проросійські протестувальники
захопили будівлю Донецької обладміністрації, увечері 8 квітня 2014 року Ахметов підійшов до них і зобов’язався запобігти штурму будівлі правоохоронцями.

«Якщо буде штурм, я піду туди разом з вами», сказав він, намагаючись завоювати прихильність сотень протестувальників, які закликали приєднати Донбас до Росії, як це відбулося в Криму тижнями раніше.

Але вже за три дні він висловився у підтримку проукраїнської лінії, підкреслюючи, що майбутнє регіону буде кращим в Україні.

«Для мене, Донецьк, Донбас, Україна назавжди в моєму серці», сказав він на зустрічі з Яценюком 11 квітня 2014 року Ахметов зустрівся з Яценюком. Яценюк пообіцяв дотримуватися закону про надання особливого статусу для російської мови, і Ахметов стверджував, що Донбас повинен залишатися українським.

А вже наступного дня, колишній російський офіцер розвідки Ігор Стрєлков захопив відділки міліції у Слов’янську і Краматорську Донецької області, що дало поштовх військовому конфлікту, який триває і донині.

Тарас Чорновіл, колишній член Партії регіонів, який стверджує, що добре знайомий з Ахметовим, розповів, що перш ніж Росія отримала повний контроль на Донбасі шляхом прямого військового втручання з використанням бойовиків, Ахметов хотів спрямувати місцеві сили на певні торги з київською владою.

– Я так думаю, кожен взяв на себе якісь зобов’язання. Очевидно, там були якісь преференції для бізнесу, для регіону, політичні преференції. Ахметов теж очевидно … сподівався, що зможе втримати це в руках, а натомість повністю пішов російський проект, – сказав Чорновіл. – Йому показали, хто в домі господар у регіоні … Після того, він вирішив не грати ні на якій стороні. Бути ні вашим, ні нашим.

І вже 20 травня 2014 року бізнесмен засудив дії терористів, називаючи їх «геноцидом Донбасу».

На початку березня 2014 року, невдовзі після того, як Янукович втік з країни, тодішній губернатор Донецької області Андрій Шишацький зустрівся з місцевими мерами і порадив їм створити «загони самооборони» з місцевих мисливців і ветеранів війни в Афганістані для боротьби з українськими націоналістами, згадував Денис Казанський, проукраїнський політичний блогер з Донецька.

– Шишацький є ставлеником Ахметова, – сказав Казанський, додавши, що Шишацький був головою Харцизького трубного заводу, який належить бізнесменові. – Нічого з цього не могло статися без відома Ахметова.

Речники Ахметова не прокоментували ці заяви.

Донбас в руках бойовиків

25 травня 2014 року група розлючених проросійських сепаратистів намагались захопити резиденцію Ахметова в Донецьку. Але лідер сепаратистів Олександр Захарченко і бійці його групи «Оплот» запобігли захопленню, за словами Казанського, який став свідком інциденту.

На YouTube-відео інший лідер сепаратистів, мешканець Москви Олександр Бородай запевняє натовп у тому, що Захарченко візьме будинок під варту на той час, поки вони вестимуть переговори з Ахметовим. Резиденція Ахметова досі залишається неушкодженою – це Kyiv Post підтвердили кілька незалежних джерел у Донецьку.

Згідно з дослідженням, опублікованим на новинному сайті Insider у 2014 році, Захарченко працював у компаніях, пов’язаних з колишнім депутатом Сергієм Києм, давнім соратником Ахметова.

Російська «Новая газета» писала, посилаючись на джерело в Кремлі, що Ахметов лобіював висунення Захарченка в якості глави донецьких сепаратистів у розмові з Владиславом Сурковим, впливовим помічником президента Росії Володимира Путіна.

«Джерело, близьке до проекту “Новоросія” стверджує, що найбагатший український олігарх Ринат Ахметов просив Владислава Суркова (призначити) Захарченка», писала газета у грудні 2014 року.

Речник Ахметова не відповів на запитання щодо ймовірних стосунків олігарха із Захарченком та потенційної зустрічі з Сурковим. Прес-секретар Захарченка повідомила у телефонній розмові з Kyiv Post, що не має жодної інформації про його стосунки з Ахметовим чи Києм.

У 2014 році журналісти Kyiv Post бачили, як бойовики проросійської бригади Восток охороняли футбольний стадіон Донбас Арена, який належить Ахметову, та інші його підприємства. Чорновіл сказав, що бійці Востока також робили «показові визволення окремих громадських діячів, журналістів, коли до Ахметова зверталися (по допомогу)».

Командувач батальйону Восток, Олександр Ходаковський в інтерв’ю журналу Forbes у 2015 році саркастично сказав: «Якщо я – людина Ахметова, тоді він найбільший патріот Донецької Народної Республіки, адже в такому випадку він фінансує підрозділ, який дозволяє республіці існувати».

Ходаковський також додав: «Звичайно, я не людина Ахметова у прямому сенсі, проте моя позиція щодо збереження бізнесу олігарха…грає на руку Ахметову».

Прес-секретар Ахметова сказала, що він ніколи не фінансував будь-які сепаратистські угруповання. 20 лютого активісти націоналістичної групи ОУН, члени якої захищали Україну у війні Донбасі в якості добровольчого батальйону, розбили вікна компанії Ахметова в Києві, звинувачуючи бізнесмена у провокуванні військового конфлікту.

– Ми обіцяли не залишати його в спокої, – сказав лідер ОУН Микола Коханівський, перш ніж натовп рушив на офіс Ахметова, і додав, що це саме він фінансує війну, в якій досі проливається українська кров.

Лідери сепаратистів з 2014 року заявляли, що вони не націоналізовували підприємства Ахметова в регіонах, що знаходяться під їх контролем, оскільки вони повинні забезпечувати місцеве населення робочими місцями і виплачувати заробітну платню. Однак 1 червня цього року Захарченко заборонив Ахметову разом з деякими іншими колишніми союзниками Януковича в’їзд до підконтрольних сепаратистам районів.

Станом на червень 2016 року, неушкоджена будівля резиденції Ахметова підтримується в порядку персоналом.

Розділена імперія

Ймовірні домовленості олігарха з проросійськими сепаратистами пов’язані перш за все зі станом його активів на сході України.

З початку російської військової агресії у 2014 році, бізнес Ахметова виявився розділеним між територіями, контрольованими українською армією і бойовиками, а компанії Systems Capital Management змушені були транспортувати свою продукцію фактично через передову.

Найважчий час для бізнесу Ахметова припав на серпень-жовтень 2014 року, коли деякі металургійні заводи припинили роботу через запеклі бої. Але ситуація для більшості підприємств покращилась у 2016 році.

За оцінками інвестиційного банку Concorde Capital, у вересні Єнакієвський металургійний завод, що належить Ахметову, виробив 71 відсоток від свого довоєнного обсягу, що на 3 відсотки більше, ніж у вересні 2015 року.

Шахта «Комсомолець Донбасу», яка також належить Ахметову, у вересні вийшла на 72 відсотки видобутку від свого довоєнного рівня, що на 12 відсотків більше за попередній рік.

І хоча компанії Ахметова заперечують це, аналітики не розуміють, яким чином він може продовжувати будувати бізнес в окупованому Росією Донбасі без виплат лідерам сепаратистів.

– Як раціональні люди, ми розуміємо, що неможливо транспортувати вугілля із Луганської області, не отримавши добро від тих, хто контролює цю територію, – Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital, сказав у коментарі Kyiv Post.

З іншого боку, сепаратисти не заважають компаніям Ахметова платити податки в український бюджет і дозволяють продовжувати роботу.

Паращій пояснює це тим, що сепаратисти розуміють, що їм потрібні компанії SCM, оскільки вони забезпечують робочі місця і сприяють соціальній стабільності в економічно відсталому регіоні.

Підприємства Ахметова можуть перестати функціонувати, якщо прокремлівські сепаратисти захоплять ці компанії або змусять їх керівництво не дотримуватись українських законів.

– Вони не можуть дозволити собі працювати відповідно до норм, які суперечать міжнародному праву, – каже Паращій. – Яка нормальна країна прийматиме товари, які були вироблені (на окупованих територіях)?

Допомога Ахметова

Проросійські сепаратисти неодноразово заважали уряду України надавати гуманітарну допомогу цивільним, що проживають на зруйнованій війною території Донбасу, але дивним чином дозволили Ахметову відправляти допомогу місцевим мешканцям. Поставки гуманітарної допомоги в регіон також дозволили бізнесмену заволодіти підтримкою місцевого населення.

З початку війни його фонд направив понад 10 мільйонів продуктових наборів мешканцям Донбасу.

Згідно з дослідженням Міжнародного республіканського інституту, опублікованим у січні, Ахметов був найпопулярнішим на підконтрольній Україні території Донбасу, здобувши підтримку 35-ти відсотків місцевого населення і залишивши позаду багатьох політиків і бізнесменів.

Бізнес з Росією

Війна Росії на Донбасі зруйнувала залізниці та і інших сполучні зв’язки, необхідні для постачання електростанціям палива, але компаніям Ахметова якимось чином вдалося продовжити постачати вугілля попри бойові дії.

Вугілля було перевезено в Україну з шахт у Ростовській області, які знаходяться у власності олігарха в Росії. Вугілля було також тимчасово відправлено залізницею зі зруйнованих регіонів через територію Росії і назад в Україну. Росія дозволила це.

– Воно (вугілля) йшло з України, проходило через невелику частину Росії, а потім поверталось в Україну, – Антон Ковалишин, прес-секретар енергетичної компанії Ахметова ДТЕК сказав у коментарі Kyiv Post.

Однак наприкінці 2014 року представники російської залізниці ухвалили рішення припинити відвантаження вугілля в Україну. Вони не пояснюють причин.

Працюючи з Україною і Заходом

22 січня 2015 року Ахметова декілька годин допитували в офісі Генеральної прокуратури в рамках кримінальної справи щодо фінансування сепаратистів. Бізнесмен заперечує звинувачення через свого прес-секретаря.

У Генпрокуратурі України Kyiv Post пояснили, що вони досі розслідують цю справу, але жодного повідомлення про підозру не було вручено. Минулого року колишній генеральний прокурор Віктор Шокін заявив, що «немає ніяких підстав для арешту Ахметова на цей час».

Єгор Фірсов, екс-депутат, який втратив мандат після виходу з фракції президента Петра Порошенка, сказав, що Ахметову вдалося уникнути правосуддя завдяки своєму контролю над групою депутатів в парламенті і дружбі з високопосадовцями.

– Ні для кого не секрет, що Ахметов в хороших стосунках з (колишнім) прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, – додав Фірсов.

Депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко писав у блозі для журналу “Новое Время”, що Яценюк регулярно зустрічався з Ахметовим і захищав ділові інтереси олігарха протягом двох останніх років. «На сьогодні Ахметов — найсильніший закулісний союзник Яценюка», пише Лещенко.

Колишній прем’єр-міністр відкидає цю поширену думку.

Володимир Фесенко, очільник Центру прикладних політичних досліджень «Пента»,
пояснює відсутність прогресу в розслідуванні справи проти Ахметова неофіційною угодою між представниками української еліти, що політичні противники не будуть саджати один одного до в’язниці.

Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій, також сказав, що існують угоди між Ахметовим і адміністрацією Порошенко, що олігархів не чіпатимуть.

Однак стосунки між Ахметовим і Порошенком доволі прохолодні. Так, за словами Чорновола, складні відносини між ними пояснюють, чому людей Ахметова не було призначено на посади на підконтрольній Україні території Донбасу.

Проте Ахметов, у якого є вугільна шахта в Сполучених Штатах і два прокатні заводи в країнах Європейського Союзу, може стукати безпосередньо до тих, хто приймає рішення на Заході.

Незважаючи на довготривалі проблеми з отриманням американської візи, Ахметов відвідував посольство США в Україні для обговорення Мінських угод і можливих виборів на підконтрольних сепаратистам територіях, розповіли Kyiv Post у посольстві. Ці перемовини відбувалися за каденції посла Джеффрі Пайєтта, який влітку був переведений до Греції.

І попри його близькі стосунки з Януковичем, Ахметов уникнув будь-яких західних санкцій.

Американці намагаються вести переговори з Ахметовим, щоб той виступив посередником між Україною і Росією та сприяв поверненню окупованих територій в Україну, інформаційне агентство ЛігаБізнесІнформ повідомило у вересні минулого року, посилаючись на джерела в адміністрації Порошенка.

Ахметов хоче, щоб окуповані території знову були під українським контролем, вважає політолог Володимир Фесенко. Будучи найбільшим роботодавцем в регіоні, він може відігравати велику роль у завоюванні довіри місцевого населення, надаючи їм альтернативу руйнівної війни: стабільні робочі місця, вищі зарплати та інші перспективи.

– Я думаю, що люди у Києві, Москві, і багато хто у Берліні розуміють, що Ахметов може стати ключовою фігурою у цьому процесі, – додав Фесенко.

Балаш Джарабік, запрошений дослідник Фонду Карнегі за Міжнародний мир, вважає, що наразі конфлікт на Донбасі, який включає у себе Україну і Росію, а також є безпековим фактором для Європи, занадто складний для Ахметова. Проте олігарх може і хоче бути необхідним гравцем у пошуку рішення.

– Ахметов – це та людина, яка готова до закулісних угод, – сказав він. – Це кумедна ситуація, коли король Донбасу повернеться туди, але через чорний хід.

Ахметов залишається найвпливовішим закулісним гравцем

Ріната Ахметова майже не бачили після того, як він покинув рідний Донбас, яким він колись управляв як власною вотчиною.

«20 травня 2014 Рінат Леонідович залишив Донбас, щоб поїхати до Києва на три дні й відтоді, на жаль, ніколи не повернувся на Донбас. Весь цей час пан Ахметов жив і працював у Києві», його речниця написала у відповідь Kyiv Post.

За наявною інформацією, олігарх володіє розкішною квартирою в центрі Києва і нерухомістю за межами столиці.

«Як тільки повернення до рідного Донецька стане можливим для нього, я можу запевнити вас, … що буде максимум інформації», додала вона.

У Донецьку Ахметов проживав у величезному маєтку за високими стінами. Журналісти, які відвідували окупований регіон в 2014-2015 роках, були свідками того, як дорогу до нього охороняли бойовики, які ідентифікували себе як члени батальйону Восток, який на той час очолював Олександр Ходаковський.

До січня цього року Ходаковський був міністром «держбезпеки» самопроголошеної Донецької Народної Республіки, а відтак перейшов в опозицію до Олександра Захарченка, лідера сепаратистів на Донбасі. Раніше він очолював спецпідрозділ Служби безпеки України «Альфа» у Донецькій області й згадував у інтерв’ю з російськими журналістами, що його підрозділ брав участь у зачистці Будинку профспілок на Майдані Незалежності під час останнього тижня Віктора Януковича на посаді президента.

Незважаючи на здогадки, що донецька нерухомість Ахметова знаходилася під контролем групи бойовиків на чолі з людиною, яку підозрюють у зв’язках з олігархом, його речниця наполягала на тому, що «жоден батальйон не захищав резиденцію Ріната Ахметова. Будь-яка інформація з цього приводу – це повна нісенітниця».

Вона додала: «Будь ласка, не вірте чуткам або диким здогадкам. Ніхто не розміщувався у будинку Ріната Леонідовича після того, як він виїхав. Охоронці й садівники доглядають за будинком, як робили це і раніше. Вони працювали там багато років і продовжують працювати там зараз».

Kyiv Post не вдалося підтвердити присутність цих охоронців і садівників у маєтку, коли журналісти відвідували Донецьк у 2014-2016 роках. Ахметова рідко бачили на людях після того, як він залишив Донецьк у травні 2014.

Попри це, речниця зауважила: «Рінат Леонідович з перших днів конфлікту постійно спілкується з різними людьми, які здатні вплинути на встановлення миру на Донбасі. Рінат Леонідович знає багато людей. І багато хто знає його. І я глибоко переконана, що все, що Рінат Ахметов каже публічно, він проговорює на численних особистих зустрічах: що Донбас може мати щасливе майбутнє тільки в єдиній Україні; і це повинно бути досягнуто виключно мирним шляхом; що люди не повинні страждати; (що) вони не повинні помирати; а кров не має проливатись».

Вона додала: «Рінат Ахметов провів сотні, якщо не тисячі зустрічей протягом останніх двох років. Дипломати з провідних країн світу, в тому числі представники посольства США, також зацікавлені його позицією, результатами його гуманітарної діяльності, кількістю (його) допомоги».

Це може бути правдою, але, схоже, Ахметов все ще намагається отримати американську візу. У 2011 році Kyiv Post писала, що протягом декількох років він не міг отримати візу до найсильнішої держави світу. На питання, чи була вже видана віза, речниця сказала: «Наскільки мені відомо, візова заявка пана Ахметова зараз на розгляді у Державному департаменті США». Станом на жовтень його речниця не підтвердила і не спростувала інформацію про наявність у бізнесмена американської візи.

Вона, однак, залишила без відповіді низку інших непростих для Ахметова запитань.

Так, вона не відповіла, чому проросійські сепаратисти зробити виняток для фонду Ахметова, дозволяючи безпосередньо розподіляти гуманітарну допомогу в окупованих регіонах, не дозволяючи уряду України та іншим організаціям робити те ж саме.

Речниця не відповіла, що пов’язує Ахметова з Ходаковським, лідером сепаратистів Олександром Захарченком та колишнім губернатором Донецької області Андрієм Шишацьким.

Вона не надала відповідь на питання, коли Ахметов востаннє відвідав Росію і чи вів він переговори з Владиславом Сурковим, радником президента Росії Володимира Путіна щодо російської анексії Криму і війни на Донбасі.

Речниця також не відповіла, як часто Ахметов міг обговорювати події на Донбасі з Віктором Медведчуком, колишнім очільником адміністрації президента і близьким другом Путіна, котрий також бере участь у Мінських переговорах, зокрема у питаннях обміну заручників.

Своєю чергою, прес-служба Кремля не відповіла на запит Kyiv Post щодо питання, чи велися переговори з Ахметовим з приводу війни на Донбасі.

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s